Акустико-фізіологічний аналіз

це процес вивчення фізичної природи звука, його форми, структури, динаміки в часі, статичної картини, особливості творення, існування в просторі, засвоєння тощо. Фізику звуків досліджують за трьома основними напрямами

  1. акустичний, який передбачає аналіз його хвильових властивостей – тривалість, інтенсивність, частотний спектр (основна частота і додаткові тони);
  2. артикуляційний, що ґрунтується на аналізі артикуляційних жестів – рухи голосових зв’язок, язика, нижньої щелепи, загальна динаміка гортані, глотки, ротової і носової порожнин тощо;
  3. перцептивний, котрий зосереджений на аналізі властивостей слухової та нервової систем організму людини.

Ілюстрації

Осцилограма (зображення звукової хвилі у вигляді коливань)

Спектрограма (відтворює всі присутні у звукові частоти та їхню інтенсивність)

Сонограма (фіксує динаміку частот, що присутні в спектрі звука)

Інтонограма (виявляє динаміку звукової хвилі за силовою ознакою)

Рентгенограма та її схема (фіксує артикуляції звуків)

Магнітно-резонансна томограма (аналог рентгенограми у 3d форматі)

Електропалатограма (показує рухи язика та активність піднебіння)

Електромагнітна артикулограма (виявляє загальну артикуляційну картину)

Ларингограма (фіксує вібрацій голосових зв’язок і рухи гортані)

Назометрограма (вимірює активність носової порожнини при творенні звуків)

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s